Всього книг:

139

Останнє оновлення:

 2012-02-24 10:46:24

 

Реклама

 




 

 

Наші Друзі

rozvAGA!info - Приколи,фото,дівчата,он-лайн ігри,форум,телепрограма

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Системи обробки економічної інформації - Кельдер Т.Л : Автоматизація процесів збирання інформації на різних ділянках обліку

Електронна бібліотека. Художня та наукова література.

 

Yakaboo UA

 

 

Системи обробки економічної інформації - Кельдер Т.Л:Автоматизація процесів збирання інформації на різних ділянках обліку

 

загрузка...

Розглянуті вищезазначені методи збирання достовірної фактичної інформації у ритмі виробництва для її наступної обробки на ПЕОМ використовуються на підприємстві на різних ділянках: при обліку виробітку робітників-підрядників, у тому числі при поопераційному обліку руху деталей та готових виробів у виробництві; при обліку надходження на склади та видачу матеріалів і покупних комплектуючих елементів з складів цехам; при обліку заготовлення матеріальних цінностей; при випуску готової продукції цехами, та її відвантаженні покупцям тощо. Основною передумовою при цьому являється, з одного боку, формування бібліотеки форм документів. з другого, створення масивів з розрахунковими показниками оперативно-виробничого планування, нормативними, довідковими, договірними та іншими показниками, котрі потім будуть використовуватись при складанні необхідних форм документів-заготівок. Це - прибуткові ордера і акти про приймання матеріалів, що надійшли від постачальників на склади і у комори; лімітні (лімітно-зборні) документи на видачу зі складу матеріалів, необхідних для виконання основних програм цехами; маршрутно-технологічні документи, що являють собою сполучення маршрутних або маршрутне-технологічних карт з рапортом про виробітку робітників-відрядників; документи про відвантаження з складу готової продукції, включаючи платіжні документи для банку, тощо.
Розглянемо методи автоматизованого збирання фактичної інформації в ритмі виробництва на деяких ділянках за допомогою ПЕОМ, що використовуються як АРМ.

Організація збирання фактичної інформації про виробіток робітників-відрядників
Передумовою автоматичного збирати цієї інформації с попередня підготовка форм маршрутно-технологічних документів (масив бібліотеки типових форм первинних документів) і масиву поопераційних маршрутів технологічного процесу виготовлення деталей або збірки складальних з'єднань. Крім того, на виробництві, де виникає і збирається інформація установлюється ПЕОМ для використання її як АРМ оформлювача-користувача (майстра, бригадира, контролера, тощо). Треба відзначити, що коли у зазначеному масиві буде відсутня розцінкова, довідкова та інша потрібна (для подальших розрахунків) інформація, то треба також мати ще і ці відповідні масиви.
На першому етапі, використовуючи зазначені вище масиви, відбувається формування на екрані ПЕОМ форми-заготовки, наприклад, маршрутно-технологічного листа на виготовлення парти деталей. Кількість деталей у партії, її номер та інші постійні показники форми вводяться за допомогою клавіатури. Підготовлена такий чином форма-заготовка фіксується у масив оперативних документів-заготовок, а потім за допомогою принтера друкується на папері. Така заготовка на папері маршрутно-технологічного листа супроводжує весь технологічний процес повного виготовлення цієї парти деталей від першої до останньої (передача цих деталей до комори на зберігання) операції.
На другому етапі, після виконання виробничої операції робітником та, її прийняття, оформлювач-користувач вручну заповнює відповідні графи-рядків у паперовій формі-заготовці; маршрутно-технологічного листа фактичними показниками, до характеризують виконану виробничу операцію.
На третьому етапі оформлювач-користувач з масиву оперативних документів-заготовок на екран ПЕОМ викликає форму-заготовку маршрутно-технологічного листа (форма 4.1, спрощена) і вписує у відповідні графи за допомогою клавіатури зазначені вище (у паперовій формі) фактичні дані (ці дані у зазначеній формі виділені підкресленням або курсивом). Про це у паперовій формі документу робиться відповідна відмітка. Контроль за вірністю уведення фактичної інформації в ПЕОМ виконує оформлювач-користувач. Зафіксована на екрані інформація подається у пам’ять ПЕОМ, де формується в оперативний масив обліку виробітки робітників-відрядників. Процес повторюється до повного заповнення маршрутно-технологічного листа.
Зафіксована таким чином фактична інформація, які достовірна і документальне оформлена у ритмі виробництва, може бути зараз-же оброблена по відповідних алгоритмах (розрахована сума заробітку, визначений нормативний час та інше), передана разом з іншою (наприклад плановою) інформацією (по каналах зв'язку чи дискетою) на ПЕОМ інших користувачів і використана, по-перше, для вироблення та прийняття управлінського рішення при оперативно-виробничому управлінні, коректування виробничих програм тощо; по-друге, у господарському обліку для нарахування і накопичення заробітної плати робітникам-відрядникам, поопераційного обліку деталей, обліку незавершеного виробництва тощо.
У зв'язку з тим, що останній рядок - технологічна операція маршрутно-технологічного листа характеризує передачу повністю готових деталей у комору або інший цех, то ніяких інших документів для оформлення цієї передачі не слід використовувати. Це годиться також і в тому випадку, коли обробка партії деталей в поточному місяці не буде закінчена і буде продовжуватись у наступному. У цих Випадках роль первинних документів на передачу їх з одного місця (цеху) до другого (цеху або комори) викопують екрани ПЕОМ, які установлені на різних робочих місцях.
Маршрутно-технологічний лист, як первинний документ, після закриття (закінчення усіх операцій технологічного процесу), та остаточного його оформлення потім використовується у бухгалтерії для контролю за вірністю "бездокументального" введення в пам'ять ПЕОМ фактичної інформації оформлювачем-користувачем порядком, як зазначено вище.


Форма 4.1

Маршрутно-технологічний лист № 1
місяць - січень 1993 року, замовлення № 00001, деталь
№ ХБ 8667340 - 1, креслення № ФУ 816000, партія
№ 001, кількість деталей в партії - 100 шт.
матеріал, ( його код і найменування тощо)

Цех Операція Табельний№ Придатні Брак Вид Причина Винуватець Число Приймач
18 01 1213 100 1 27
02 1215 100 1 27
10 03 0115 100 2 14
04 0117 98 2 01 05 0117 2 14
05 0120 98 2 14
06 0121 98 2 14
07 0123 98 2 14
90 08 комора 98 2 90

Примітка: Такі реквізити як табельний номер, спочатку змінена кількість, число і код приймача заповнюються на екрані оформлювачем-користувачем клавіатурою. Тут і далі цифри умовні.


Організація збирання фактичної інформації про надходження матеріальних цінностей на склад
Передумовою автоматизованого збирання цієї інформації є попередня підготовка форм прибуткових документів - прибуткових ордерів і актів про приймання матеріалів (масив бібліотеки фори документів), а також масивів назв міст (населених пунктів), постачальників, та перелік договірних поставок. Треба указати, що у договорі коди матеріальних цінностей, а також ціни (крім цін постачальників) зазначаються ті, що діють на підприємстві; Ці коди і ціни потім використовуються при обробці фактичних показників. Крім того, на складі матеріальних цінностей установлюється ПЕОМ для використання її як АРМ завідуючого складом.
Перший етап. На основі супровідного документу (накладної, товарно-транспортної накладної тощо) постачальника матеріальних цінностей, а також використовуючи багаторівневе меню, користувач (завідуючий складом) здійснює послідовний пошук повного найменування постачальника (назви міста та імені) у масивах назв міст та постачальників. Знайдене ім'я постачальника використовується для автоматизованого пошуку відповідного документа-договору з переліком матеріальних цінностей, що постачаються цим постачальником, що є у масиві договірних поставок. Потім з масиву бібліотеки форм документів викликається на екран ПЕОМ форма потрібного документа. В цю форму автоматично записується (з масиву договірних поставок) повне найменування постачальника, а також перелік (коди і найменування) матеріальних цінностей, їх одиниці виміру і ціни. Крім того, за допомогою клавіатури в цю форму вводяться інші ознаки (номер документа, дату тощо). Отже, таким чином підготовлена на екрані ПЕОМ заготовка первинного документа.
На другому етапі користувач за допомогою клавіатури вписує у форму, що є на екрані, до відповідних рядків (найменувань) фактичну кількість прийнятих на склад матеріальних цінностей. Не заповнені рядки зазначеним показником з форми стираються методом редагування. Крім того, користувач, після контролю вірності заповненого документа на екрані, проставляє свій персональний код у зазначеному місці.
На третьому етапі автоматично (програмно) визначаються суми: по кожному рядку (найменуванню матеріалів) шляхом множення фактичної кількості на ціну (підприємства); по документу в цілому (шляхом підсумування зазначених вище сум).
На четвертому етапі принтером друкується первинний документ, або щоденна нагромаджувальна відомість аналогічного (що і документ) змісту. Створений таким чином документ відповідно оформлюється і передається за призначенням до бухгалтерії.
Зафіксована таким чином фактична інформація, яка достовірна і документально оформлена у ритмі виробництва, формується у оперативний масив прибуткових документів (невідфактуровані поставки), а потім використовується для оперативного управління, обліку, аналізу тощо. Крім того, ці дані також фіксуються у електронній картці обліку матеріальних цінностей на складі, що є в ПЕОМ.


Організація збирання фактичної інформації про заготівлю матеріальних цінностей
Передумовою автоматизованого збирання цієї інформації є попередня підготовка відповідних доповнень до форм (що є в масиві бібліотеки) прибуткових документів - створення додаткової зони, а також формування форд машинограм про заготівлю матеріальних цінностей, невідфактуровані поставки, матеріали у дорозі, розрахунки з постачальниками, виконання договорів на поставки та інші (масив бібліотеки форм документ і в). Крім того, використовуються раніше створені масиви назв міст і постачальників, та договірних поставок, а ПЕОМ використовується як АРМ бухгалтера по обліку матеріальних цінностей.
На першому етапі користувач-бухгалтер по даним платіжного документу (наприклад, платіжної вимоги), що надійшов від установи банку, а також використовуючи багаторівневе меню здійснює послідовний пошук найменування постачальника у відповідних масивах (як і при прийманні матеріалів над складі). Знайдене ім'я постачальника використовується для автоматизованого пошуку відповідного прибуткового ордера, яким оформлено надходження на склад матеріальних цінностей від даного постачальника, у оперативному масиві прибуткових документів (невідфактуровані поставки). Знайдений відповідний прибутковий документ виводиться на екран. Коли у зазначеному масиві цього документа не виявлено. то на основі даних платіжного документа формується оперативний масив матеріалів в дорозі. Порядок його формування такий, як і оперативного масиву прибуткових документів.
На другому етапі бухгалтер звіряє показники платіжного документа з аналогічними (кількісними) показниками форми прибуткового документа, що є на екрані. Збіжність даних підтверджується бухгалтером вводом з клавіатури у додаткову зону прибуткового документа таких показників: код виду сплачення, номер платіжного документу, його дата, загальна сума по документу, в тому числі сума за матеріали (у цінах постачальника), інші суми (націнка, знижка, за тару тощо), також свій персональний код.
На третьому етапі формується масив “парних” документів, тобто таких прибуткових документів, у яких заповнена додаткова зона необхідними показниками, узятими з платіжних документів. Такі “парні” документи бувають двох видів: сплачені документи і не сплачені документи (відрізняються кодом виду оплачений). Зазначені прибуткові документи вилучають з оперативного масиву прибуткових документів (невідфактурованих поставок) і на їх основі формується масив "парних" документів. Прибуткові документи що залишились у масиві після вилучення “парних” документів, характеризують (на кінець місяця) як невідфактуровані поставки.
На четвертому етапі здійснюється формування і видавання результатної інформації на екран ПЕОМ або на паперовий носій (машинограмму):

дані про заготівлю матеріальних цінностей формуються на основі масиву “парних” документів. Вони характеризують ім'я постачальника, номер платіжного документа і його дату, а також загальну суму за документом постачальника, у тому числі суму за матеріальні цінності у цінах постачальника, суми націнки, знижки, за тару та інші суми. Крім того, тут є сума за матеріальні цінності по документу у цінах підприємства, а також різниця у сумах за матеріальні цінності у цінах постачальника і підприємства. У кінці документа є загальні підсумки зазначених сум і відповідні кореспонденції рахунків;


дані про невідфактуровані поставки формуються в кінці місяця на основі прибуткових документів, що залишились у оперативному масиві прибуткових документів після вилучення “парних”. Вони характеризують ім’я постачальника, номер прибуткового документа і його дату, ім’я матеріальних цінностей (коди і найменування), одиницю виміру, ціну, кількість, суму, а також загальну суму за документом. Крім того, зазначається загальний підсумок суми і відповідна кореспонденція рахунків. Ці дані в наступному місяці будуть використані при формуванні “парних” документів;


дані про матеріали в дорозі формуються в кінці місяця на основі аналогічної назви оперативного масиву. Вони характеризують ім'я постачальника, номер платіжного документа і його дату, ім’я матеріальних цінностей, одиницю виміру, ціну, кількість, суму, а також підсумкову суму за матеріальні цінності, суми націнки, знижки, за тару тощо, загальну суму по документу в ці дому. Крім того, є загальні підсумки зазначених сум і відповідні кореспонденції рахунків. Ці дані в наступному місяці використовуються при формуванні “парних” документів;


дані про розрахунки з постачальниками за матеріальні цінності формуються на основі масиву “парних” документів. Перша їх частина характеризує проведені розрахунки з постачальниками (відбір даних здійснюється по коду виду оплати); друга її частина характеризує не сплачені документи. Частини одинакові по формі, в яку включаються: ім’я постачальника, номер платіжного документу і його дата, сума по документу. Крім того, є загальна сума і відповідна кореспонденція рахунків. Дані другої частили використовуються у наступному місяці як вхідні сальдо при розрахунках з постачальниками матеріальних цінностей.



Організація збирання фактичної інформації про лімітне видавця матеріальних цінностей зі складу цехам
Передумовою автоматизованого збирання цієї інформації є підготовка форми лімітно-заборних документів (масив бібліотеки форм документів) і оперативного масиву планової потреби матеріальних цінностей для цехів (LIMPLAM). Він формується при оперативно-виробничому плануванні, коли розраховуються показники матеріалів, покупних комплектуючих елементів тощо, які необхідні для виконання місячних (квартальних, тижневих) виробничих програм цехами, комплексними бригадами тощо. Крім того, на складі, який видає матеріальні цінності, і в цехах (коморах), які одержують ці цінності, встановлюються ПЕОМ для використання їх як АРМ завідуючого складом і комірників.
На першому етапі відбувається формування заготовки багаторядкового лімітно-заборного документа, який використовується для наступного видання матеріальних цінностей зі складу цеху. Надруковані принтером у двох примірниках, заготовки передаються відповідно до складу і цеху (комплексну бригаду тощо) де вони використовуються за призначенням. Сформована заготовка фіксується у масив оперативних документів-заготовок.
На другому етапі, коли проведене фактична видання матеріальних цінностей зі складу у комору цеху в межах установленого ліміту, користувач - завідуючий складом у відповідних рядках і графах паперової форми заготовки цього документа проставляє вручну фактичні показники про видані матеріальні цінності, а стверджує ці дані своїм підписом комірник, що одержав ці цінності.
На третьому етапі користувач викликає на екран ПЕОМ з оперативного масиву документів-заготовок відповідну форму цього документу (форма 4.2, спрощена) і вписує за допомогою клавіатури у відповідні рядки і графи зазначені вище (у паперовій формі) фактичні дані. Величина ліміту, що залишається визначається автоматично і записується у відповідній графі. Про це у паперовому документі-заготовці робиться відповідна відмітка. Контроль за вірністю уведеної інформації, виконує сам користувач. Зафіксована на екрані інформація формується в оперативний масив витрат матеріальних цінностей зі складу у цехи (комори). Процес повторюється до повного закриття документа. Потім ця інформація о6робляється за відповідними алгоритмами з метою одержання сум витрат за матеріали (множенням кількості на ціну), передається по каналах зв’язку на ПЕОМ інших користувачів (відповідно регламентації), де використовується: для аналізу і вироблення та прийняття управлінських рішень при оперативному управлінні виробництвом та запасами матеріальних цінностей; на складі і в коморах; при спостеріганні за забезпеченістю цехів; у господарському обліку тощо. Крім того, показники виданих зі складу матеріальних цінностей одночасно записуються у підзвіт комірнику цеху (окремий масив у ПЕОМ комірника), а також фіксуються у електронній карті обліку матеріальних цінностей на складі.
Документи на паперових носіях, як первинні документи, пісня закриття та остаточного оформлення передаються до бухгалтерії, де використовуються для контролю за вірністю “бездокументального” введення фактичної інформації до ПЕОМ користувачем.


Форма 4.2.

Лімітно-заборна карта № 107
видання матеріалів і покупних комплектуючих
елементів зі складу 93 цеху 18 в січні 1993р.
Матеріали Одиниці виміру Ліміт Кількість Число ........ Кількість Число Залишок
6274231 кг. 2000 700 1 1300 30 -
6274291 кг. 100 30 1 50 30 20
......... ... ...... ...... .. ...... ...... ......
6921015 шт. 7000 1200 1 4800 20 1000
6921034 шт. 5000 1000 1 4000
......... ... ...... ...... .. ...... ...... ......
9211452 л. 10 2 1 6 20 2

Примітка: Показники кількість, число заповнюються завідуючим складом, залишок - автоматично


Організація збирання фактичної інформації про відвантаження готової продукції покупцям за договорами
Передумовою збирання цієї інформації є попередня підготовка форм первинних відвантажувальних документів - рахунків-платіжних вимог, накладних, платіжних вимог тощо (масив бібліотеки форм документів), масив договірних поставок готової продукції (DOGGOT). Крім того, на складі готової продукції установляється ПЕОМ для використання її як АРМ завідуючого складом готової продукції.
На першому етапі завідуючий складом на ПЕОМ формує форму-заготовку первинного документу про відвантаження готової продукції покупцям за договорами. На основі довідки про підготовку готової продукції до відвантаження покупцю чи твого документа зав. складом, використовуючи багаторівневе меню, здійснює послідовний пошук вищезазначеним методом повного найменування покупця (масив назв покупців), а також перелік договірних відвантажувань йому готової продукції (масив договірних поставок). Потім з масиву бібліотеки форм документів на екран ПЕОМ викликається відповідна форма первинного документа на відвантаження готової продукції покупцям. наприклад, накладна. В ідо форму автоматично і записується (з масиву договірних поставок готової продукції) повне найменування покупця, а також перелік готової продукції, одиниця виміру і ціна. Крім того, за допомогою клавіатури в цю форму вводяться інші ознаки (номер документа, його дату, якщо вони не заносяться в цей документ програмно, тощо). Отже, таким чином підготовлена на екрані ПЕОМ заготовка накладної на відвантажування готової продукції покупцям за договорами.
На другому етапі користувач за допомогою клавіатури вписує (у форму що на екрані) до відповідних рядків в графу “фактична кількість” показники кількості підготовленої до відвантаження готової продукції. Не заповнені рядки зазначеним показником з форми автоматично стираються методом редагування. Потім програмно визначаються: суми по кожному рядку (найменуванню готової продукції) шляхом перемноження кількості на ціну: підсумкова сума за всю готову продукцію, інші суми (націнки, скидки тощо), загальна сума, сума податку на добавлену вартість, загальна сума по документу в цілому.
На третьому етапі принтером друкується первинний документ (накладна) в необхідній кількості примірників. Створені таким чином документи відповідно оформлюються і передаються за призначенням.
На четвертому етапі формується ( за даними накладної) платіжний документ, наприклад платіжна вимога, також у необхідній кількості екземплярів, який після відповідного оформлення передається, як правило, кур’єрським способом, до установи банку для оплати покупцем відвантаженої готової продукції.
Сформована таким чином достовірна і документально оформлена фактична інформація фіксується в оперативний масив відвантаженої готової продукції покупцям (OPOTGRI), який використовується для: оперативного управління (виробка та прийняття управлінських рішень), господарського обліку готової продукції та розрахунків з покупцями на АРУ відповідного бухгалтера. для відображання відвантаженої кількості відповідної продукції покупцям у електронній картці обліку готової продукції на складі, тощо.
Слід відмітити, що при відповідних умовах організації зазначені вище платіжні документи не обов’язково передавати кур’єрським способом до установи банку. Обмін діловою інформацією (що є у платіжних документах) поміж підприємствами - партнерами та установами банку при новій інформаційній (безпаперовій) технології міг би здійснюватись інакше, тобто автоматично (див. п. 3.2), якби були виконані такі основні умови:
підприємства постачальники і покупці, а також відповідні установі банку мають стиковані поміж собою обчислювальні машини і засоби периферійної техніки - термінали (які пов'язані надійними каналами зв’язку) для автоматизованого збирання і системної обробки інформації за час, який близький до реального;
законодавчо закріплені методи безпаперової технології передачі до документованої ділової інформації від одного підприємства-постачальника до другого підприємства-покупця через установи банку.
Отже, зазначені вище автоматизовані способи збирання фактичної інформації, що базуються на використанні сучасних ПЕОМ, каналів зв’язку, та нової інформаційної (безпаперової) технології, дозволяють у значній мірі спростити і автоматизувати облікові операції, знизити трудомісткість їх виконання, підвищити оперативність прийняття рішень та контролю, а також підняти культуру та ефективність управління у цілому. При цьому, у всіх зазначених процесах використовується єдина фактичні інформація, яка збирається у ритмі виробництва автоматизовано.

Попереднє питання | Змiст | Наступне питання

 

Увага!

1. Всі книги та матеріали належать їх авторам.
2. Призначені для приватного перегляду.
3.Будь-яке комерційне використовування їх категорично заборонене.

 

 


Content-Pro | 2006-2015

Контакти:

317197170