Всього книг:

139

Останнє оновлення:

 2012-02-24 10:46:24

 

Реклама

 




 

 

Наші Друзі

rozvAGA!info - Приколи,фото,дівчата,он-лайн ігри,форум,телепрограма

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пер Вале - Вбивство на 31-му поверсі (Переклад Ольги Сенюк) : Частина 26

Електронна бібліотека. Художня та наукова література.

 

 

 

Пер Вале - Вбивство на 31-му поверсі (Переклад Ольги Сенюк):Частина 26

 

загрузка...

- Єнсене! Де ви знов ділися?

- Закінчував слідство.

- Я шукаю вас уже два дні. Ситуація несподівано змінилася.

Єнсен промовчав.

- До речі, що означають ваші слова: «закінчував слідство»?

- Що я затримав винного.

У трубці почувся важкий віддих начальника поліції.

- І він признався?

- Так.

- І є докази?

- Так.

Начальник поліції, мабуть, замислився.

- Єнсене, треба негайно повідомити шефа концерну.

- Так.

От і повідомте. Думаю, вам годилося б самому сказати йому цю новину. [114]

- Розумію.

- Мабуть, воно й краще, що я не зміг із вами раніше зв'язатися.

- Не розумію.

- Учора керівники концерну зв'язалися зі мною. Через міністра. Заявили, що, мовляв, найкраще припинити слідство. І що вони навіть ладні забрати свій позов назад.

- Чому?

- Здається, тому, що вони вважали, ніби слідство зайшло в безвихідь. І тому, що ваші методи видаються їм обтяжливими. Ви начебто шукали навмання і тільки даремне турбували невинних людей, до того ж вельми поважних громадян, що посідають високе становище в суспільстві.

- Розумію.

- Розмова була не дуже приємна. Я, признатися щиро, не мав великої надії, що ви впораєтесь у визначений термін, тому й піддався. Міністр спитав мене навпростець, чи я вірю, що ви доможетесь чогось. І я мусив відповісти: «Ні». Але тепер...

- Слухаю.

- Тепер, наскільки я розумію, становище цілком змінилося.

- Так. І ще одне.

- Що там знов сталося?

- Винний, мабуть, послав нового листа з погрозою, такого самого, як і тоді. Лист має прийти завтра.

- А погроза реальна?

- Навряд.

- Гм, якби навпаки, це була б справді унікальна ситуація: злочинця затримано за шістнадцять годин до злочину.

Єнсен промовчав.

- Так, тепер найважливіше сповістити шефа концерну. Знайдіть його сьогодні таки. Задля вашої ж користі.

- Ясно.

- Єнсене.

- Слухаю.

- Ви добре попрацювали. До побачення.

Єнсен поклав трубку, а секунд через десять знову притулив її до вуха. Набираючи номер, він почув з подвір'я істеричні зойки.

Щоб дізнатися, де тепер шеф, довелося згаяти п'ять хвилин. Ще за п'ять хвилин Єнсен додзвонився до вілли за містом, де шеф саме перебував. До телефону підійшов хтось із челяді.

- Я маю дуже важливу справу.

- Господар просив не турбувати його. [115]

- Термінову.

- Нічим не можу допомогти. З господарем сталося нещастя, він тепер у ліжку.

- А в спальні є телефон?

- Авжеж.

-- З'єднайте мене.

- Шкода, але це неможливо. З господарем сталося нещастя...

- Я вже чув. Покличте когось із родини.

- Пані вийшла з дому.

- А коли повернеться?

- Не знаю.

Єнсен поклав трубку й глянув на годинника. Чверть на одинадцяту.

Сир і бульйон ще й досі нагадували про себе згагою, і, перше ніж одягти плаща, Єнсен пішов до туалету й випив соди.

Вілла була розташована на схід від міста, кілометрів за тридцять, на березі озера, серед неторканого лісу. Єнсен їхав з увімкненими сиренами і дістався туди за двадцять п'ять хвилин.

Він зупинив машину неподалік будинку й трохи почекав. Коли з темряви виринув начальник патруля, він опустив бокову шибку.

- Кажуть, тут сталося нещастя?

- Яке там нещастя! Щоправда, він ліг у постіль. Але лікаря я щось не помітив. А вже минуло кілька годин.

- А докладніше?

- Це було... не пам'ятаю, о котрій годині, в кожному разі, вже смеркало.

- Ви бачили, що там сталося?

- Так, майже все. Я дуже вдало стояв. Мене не видно, а я бачу цілу терасу, кімнату внизу і навіть сходи до його спальні. І двері до спальні.

- Що ж там було?

- До них прийшли гості. З дітьми. Певне, задля неділі. Він замовк.

- Ну й що?

- З малими дітьми. Здається, якісь нетутешні гості,- задумливо повів далі начальник патруля.- Ну, діти гралися на терасі, а він з гістьми в залі щось пив. Думаю, що горілку, але, по-моєму, не з дорогих.

- Ближче до справи.

- Раптом. На терасу заскочив борсук.

- Ну?

- Заблукав, мабуть. Діти зчинили вереск, а борсук не [116] може втекти, бо навколо тераси є таке поруччя. Борсук кидається на нього, а діти верещать дедалі дужче.

- Ну?

- Челяді поблизу не виявилося. І, крім нього, жодного чоловіка. Ну й, звісно, крім мене. Отже, він підвівся, пішов на терасу й побачив борсука, що метався на всі боки. Діти кричали, наче їх різали. Він трохи повагався, тоді підійшов до борсука й підштовхнув його ногою до виходу. Борсук пригнув голову і - хап його за ногу. Потім натрапив на вихід і втік.

- А шеф?

- Вернувся до хати, але не до гостей, а повільно піднявся сходами до спальні. Я бачив, як він іще відчинив двері, але перед порогом упав. Тоді наче застогнав і погукав дружину. Вона прибігла, відвела його до ліжка й зачинила двері. Мабуть, допомогла йому роздягтися. Потім кілька разів виходила по різні речі: по склянку й, певне, по термометр - я добре не роздивився.

- Борсук його вкусив?

- Та ні. По-моєму, просто налякав. А дивно...

- Що дивно?

- Та з борсуком. Вони звичайно взимку сплять. Я пригадую з телевізійної передачі, що в таку пору в них сплячка.

- Не вдавайтеся до зайвих пояснень.

- Слухаю, комісаре.

- Від сьогоднішнього дня можете вернутися до своїх звичайних обов'язків.

- Слухаю, комісаре.

Начальник патруля покрутив у руках бінокля.

- А чудне в мене було завдання, дозволю собі зауважити.

- Не вдавайтесь до зайвих пояснень. І ще одне.

- Слухаю, комісаре.

- Ваша манера доповідати дуже далека від досконалої.

- Слухаю, комісаре.

Єнсен пішов до будинку, і служниця впустила його. Дзиґарі десь у будинку вибили одинадцяту. Він стояв, тримаючи в руках капелюха, й чекав. За п'ять хвилин з'явилася шефова дружина.

- Так пізно? - бундючно спитала вона.- Крім того, з моїм чоловіком сталося нещастя, і він лежить у постелі.

- Справа дуже важлива. І термінова.

Вона піднялася сходами нагору, а за кілька хвилин вернулася й сказала:

- Он там телефон. Можете поговорити з ним. Але недовго. [117]

Єнсен узяв трубку.

Шеф концерну здавався дуже втомленим, але голос у нього був чіткий і мелодійний.

- Так, так. Отже, ви його арештували?

- Затримали.

- А де він?

- Протягом трьох днів він сидітиме в шістнадцятій дільниці.

- Розкішно. Сердега напевне несповна розуму. Єнсен нічого не відповів.

- Виявилося ще щось цікавого під час слідства?

- Ні.

- Розкішно. Ну, на добраніч.

- Ще одне.

- Тільки недовго. Ви дуже пізно прийшли, а в мене був напружений день.

- Перше ніж його затримали, він, здається, послав іще одного анонімного листа.

- Он як. Ви знаєте, що в ньому написано?

- Якщо вірити його словам, то він нічим не відрізняється від попереднього.

Мовчанка тримала так довго, що Єнсенові здалося, ніби розмова закінчена. Коли шеф нарешті озвався, голос у нього був цілком інакший.

- Отже, знов погрожує висадити Дім?

- Мабуть.

- А мав він нагоду чи змогу занести вибухівку в будинок?

- Навряд.

- Але ви не можете поручитися, що цього напевно не могло статися?

- Звичайно, не можу. А все ж таке припущення абсолютно неймовірне.

Голос шефа зраджував, що він глибоко замислився. Помовчавши з півхвилини, він так закінчив розмову:

- Я не маю сумніву, що він божевільний. От морока! Зрештою, якщо й треба вживати якихось запобіжних засобів, то аж завтра. Отже, на добраніч.

Єнсен їхав повільно й опівночі все ще був на півдорозі. Там його випередила чорна машина, дуже схожа на шефову, але Єнсен не міг би сказати напевне, що то вона.

Десь аж близько другої він під'їхав до свого дому.

Він був стомлений, голодний і чомусь зовсім не тішився, як завжди після закінчення якоїсь справи.

Єнсен роздягнувся в темряві, пішов до кухні й відміряв [118] десь із сто п'ятдесят грамів спирту. Тоді випив одним духом, сполоскав чарку над злив&іьницею і ліг спати.

Заснув він майже відразу. На межі сну й свідомості в ньому зринуло відчуття самоти й невдоволення.

Попереднє питання | Змiст | Наступне питання

 

Увага!

1. Всі книги та матеріали належать їх авторам.
2. Призначені для приватного перегляду.
3.Будь-яке комерційне використовування їх категорично заборонене.

 

 


Content-Pro | 2006-2015

Контакти:

317197170