- Ні,- сказав лаборант.- Папір інший. Трохи іншого формату. Але...

- Що «але»?

- Великої різниці в якості нема Структура однакова Багато в чому та сама

- Ну й...

- Цілком можливо, що обидва аркуші виготовлено на тій самій фабриці.

- Он що.

- Ми якраз перевіряємо. Принаймні таке може бути.- Лаборант ніби завагався, тоді повів далі: - А те, що написане на другому аркуші, має якийсь стосунок до справи?

- Чому ви питаєте?

- Та до нас заходив один лікар із психіатричної лікарні. Він зразу визначив, що той, хто списав цей аркуш, хворий на словесну сліпоту. Він цілком певен цього.

- Хто допустив вашого психіатра до матеріалів слідства?

- Я. Він випадково зайшов, і виявилося, що ми знайомі. г зз

- Я подам на вас рапорт.- Комісар Єнсен поклав трубку.- «Цілком певен»,- сказав він сам до себе.- І знову. - «Багато в чому та сама».

Він подався до туалету, приніс кухлик води, всипав три ложечки соди, помішав ручкою і випив.

Тоді вийняв з кишені ключа. Ключ був плаский, довгий, а дуже складні зубці його мали якусь чудну форму. Єнсен зважив його на долоні й позирнув на годинника.

Було двадцять хвилин на третю - середа й досі не скінчилася.