Д.доруч. і д.комісії – зобов’язання, спрямовані на надання послуг юрид. характеру.
За догов. дор. 1 сторона (повірений) зобов’язується виконати від імені і за рахунок другої сторони (довірителя) певний юрид. дії.
За д.комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені за рахунок другої сторони (комітента). Спорідненість договору доруч. та догов. ком. полягає в тому, що в д.д. є третя особа. а також на підставі цих договорів одна сторона (повірений чи комісіонер) укладає угоди в інтересах другої особи (довірителя чи комітента). Проте між ними є відмінності. Якщо за д.к. комісіонер укладає угоди від свого імені, то за д.д. повірений виступає від імені довірителя. Правовим наслідком даної відмін. є те, що внаслідок угод укладених повіреним з 3-ма особами, права та обов’язки набуває, безпосередньо довіритель, тоді як за договором комісії угоди, укладені комісіонером з 3-ма особами, для комітента будь-яких прав і обов’язків не породжують, бо це права та обов’язки самого комісіонера. Договір к. завжди оплатний, а д.д. може бути оплатний і безоплатний.
Д.к. укладається в письмовій формі.
Форма д.д. законом спеціально не обумовлена (загальні правила про форму угод).