Правовий строк - період або момент у часі, з настанням або закінченням якого пов’язано певну дію або подію, які мають юридичн. значення.
1) за підставами встановлення
а) законом (авт. право)
б) амін. актом
в) угодою (позика).
г) рішенням суду, арбітражного або третейського суду.
2) за ступенем самостійності учасників
а) інкеративні (не підлягають зміні)
б) диспозитивні (визнач. сторонами)
3) за розподілом обсягу прав і обов’язків сторін по окремих періодах часу розрізняють:
а) загальні
б) окремі
Загальне значення для всіх інститутів цивільного права має поділ строків за способами їх встановлення (календ. дата, період часу, вказівка на подію, момент витребування кредитора тощо).
Позовна давність – строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено.
Види п. дав.:
а) загальні – 3 р.
б) скорочені (для окремих видів вимог). – 6 м., 2 м.
Перебіг загального або скороченого строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. За загальним правилом, воно виникає з дня, коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушення свого права.