Всього книг:

139

Останнє оновлення:

 2012-02-24 10:46:24

 

Реклама

 




 

 

Наші Друзі

rozvAGA!info - Приколи,фото,дівчата,он-лайн ігри,форум,телепрограма

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стратегія діяльності підприємства : 3. Стратегія планування ринкової діяльності

Електронна бібліотека. Художня та наукова література.

 

Yakaboo UA

 

 

Стратегія діяльності підприємства:3. Стратегія планування ринкової діяльності

 

загрузка...

3.1. Обгрунтування розробки стратегії розвитку підприємства


В умовах переходу до ринку ВАТ “Дятьківці” повинно розробити стратегію своєї господарської діяльності на найближчу, так і довгострокову перспективу, реалізація якої забезпечить йому виживання, конкурентоздатність та стабілізацію фінансового стану.
Рішення цієї задачі передбачає визначення нових підходів до обгрунтування прогнозів господарсько-фінасової діяльності товариства, його виробничого та соціального розвитку.
При розробці та обгрунтуванні економічної стратегії виникає необхідність зміни пріоритетів, що в свою чергу обумовлює необхідність зміни технології обгрунтування показників, що прогнозуються. Ця проблема вирішується в рамках стратегічного планування.
На думку керівництва виробничо-торговельного товаритсва “Дятьківці”, стратегічне планування єдиним засобом прогнозування майбутніх проблем і можливостей. Воно забезпечує вищому керівництву засіб створення плану на тривалий термін. Стратегічне планування дає також основу для ухвалення рішення. Знання того, чого організація хоче досягти, допомагає уточнити найбільше підхожі шляхи дій. Формальне планування сприяє зниженню ризику при ухваленні рішення. Приймаючи обгрунтовані і систематизовані планові рішення, керівництво знижує ризик прийняття неправильного рішення через помилкову або недостовірну інформацію про можливості підприємства або про зовнішню ситуацію. Планування, оскільки воно служить для формулювання встановлених цілей, допомагає створити єдність загальної цілі усередині організації. Сьогодні в промисловості стратегічне а планування стає скоріше правилом, ніж винятком.
Стратегічне планування – це одна із функцій управління, що являє собою процес вибору цілей організації і шляхів їх досягнення. Стратегічне планування забезпечує основу для всіх управлінських рішень, функцій організації, мотивації і контролю орієнтовані на розробку стратегічних планів. Процес стратегічного планування забезпечує основу для керування членами організації. Можна відзначити, що стратегічне планування стає усе більш актуальним для українських підприємств, що вступають у жорстоку конкуренцію як між собою так і з іноземними фірмами.
Стратегічне планування являє собою набір дій і рішень, початих керівництвом, що ведуть до розробки специфічних стратегій. Призначених для того, щоб допомогти підприємству досягти своїх цілей. Процес стратегічного планування являється інструментом, що допомагає в прийнятті управлінських рішень. Його завдання забезпечити нововведення і зміни в організації в достатній кількості. Можна виділити чотири основні види управлінської діяльності в рамках процесу стратегічного планування:
 розподіл ресурсів;
 адаптація до зовнішнього середовища;
 внутрішня координація;
 організаційне стратегічне передбачення.
Стратегія являє собою детальний усебічний комплексний план, призначений для того, щоб забезпечити здіснення місії підприємства і досягнення її цілей.
Декілька основних тез, що відносяться до стратегії, повинні бути зрозумілі і, що більш важливо. прийняті керівництвом. Насамперед, стратегія здебільшого формулюється і розробляється керівництвом, але її реалізація передбачає участь усіх рівнів керування. Стратегічний план повинен грунтуватися великими дослідженнями і фактичними даними. Щоб ефективно конкурувати в сьогоднішньому світі бізнесу підприємство повинно постійно займатися збором і аналізом величезної кількості інформації про галузь, конкуренцію та інші фактори.
Стратегічний план надає підприємству (товариству) певність, індивідуальність, що дозволяє йому залучати визначені типи працівників, і в той же час, не залучати працівників інших типів. Цей план відкриває перспективу для підприємства, що спрямовує його співробітників, залучає нових працівників і допомагає продавати вироби або послуги.
Нарешті, стратегічні плани повинні бути зроблені так, щоб не тільки залишатися цілісними протягом тривалих періодів часу, але і бути достатньо гнучкими, щоб при необхідності можна було здійснити модифікацію і переорієнтування. Загальний стратегічний план варто розглядати як програму, що спрямовує діяльність фірми протягом тривалого періоду часу, даючи собі звіт про те, що конфліктна і постійно мінлива ділова і соціальна обстановка робить постійні коригування неминучими.
В товаристві “Дятьківці” доцільно проводити стратегічне планування за наступними етапами, які зображені на рисунку 10:




Рис. 10. Етапи стратегічного планування ВАТ “Дятьківці”.

Місію підприємства можна сформулювати як задоволення потреби населення у кондитерській продукції.
Необхідність вибору місії обумовлена тим, що підприємство, насамперед, створено для виконання загальнолюдської місії яка дозволить реалізувати певні потреби споживачів.
Виходячи з місії товариства “Дятьківці” можна визначити цілі:
1. Головна ціль товариства – збільшення маси прибутку.
Практика країн з високорозвиненою економікою показує, що головною метою підприємства є маса одержаного прибутку, що відображає ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства. Саме прибуток визначає економічний результат ведення господарської діяльності і вимірюється шляхом співставлення результатів з затратами.
2. Специфічні цілі підприємства відображають систему цілей, які є умовою досягнення головної цілі підприємства:
Життєво-необхідна ціль підприємства – отримання мінімального прибутку, який забезпечить збереження статутного фонду підприємства.
Перспективна ціль – досягнення максимально-можливого прибутку.
Поточна ціль – отримання необхідного прибутку, що забезпечить задовільний фінансовий стан підприємства.
Це цілі, що стосуються маси прибутку, але її досягнення можливо лише в умовах розвитку всіх видів діяльності підприємства. Тому можна визначити цілі виробництва, комерційної діяльності, соціальні, інноваційні.
Ціль виробництва – збільшення обсягів виробництва, ріст обсягів закупівлі сировини і матеріалів, зниження витрат виробництва проведення ефективної асортиментної політики.
Ціль комерційної діляльності – збільшення обсягу реалізації товарів, налагодження ефективних зв’язків з постачальниками, вибір оптимальних постачальників, стабілізація та зменшення цін на продукцію за умови зростання прибутку, зниження витрат обігу та інше.
Соціальна ціль – створення умов праці, що сприяють високій продуктивності та ефективності, збільшення коштів на соціальний розвиток колективу, створення ефективної системи оплати праці, забезпечення безперебійності виплат заробітної плати.
Інноваційна ціль – впровадження нових технологій виробництва, модернізація та реконструкція потужностей підприємства, впровадження нових видів високоефективного обладнання.
Система стратегічних цілей відображена на рисунку 11, товариство “Дятьківці” повинно провести оцінку зовнішнього та внутрішнього функціонування підприємства.
Аналіз зовнішнього середовища являє собою процес, за допомогою якого розроблювачі стратегічного плану контролюють зовнішні стосовно товариства фактори, щоб визначити можливості і загрози для фірми. Аналіз зовнішнього середовища допомагає одержати важливі результати. Він дає організації час для прогнозування можливостей, час для упорядкування плану на випадок можливих загроз і час на розробку стратегій, що можуть перетворити колишні загрози в будь-які вигідні можливості.
З погляду оцінки цих загроз і можливостей, роль аналізу зовнішнього середовища в процесі стратегічного планування полягає по суті у відповіді на три конкретні запитання:
1. Де зараз знаходиться підприємство ?
2. Де, на думку вищого керівництва, повинне знаходиться підприємство в майбутньому ?
3. Що повинно зробити керівництво, щоб підприємство перемістилося з того положення, у якому знаходиться зараз, у те положення, де його хоче бачити керівництво ?
Слід уважно дослідити фактори, що не керуються з боку підприємства (такі як рівень інфляції, законодавство та постанови Уряду щодо питань фінансово-господарської діяльності підприємства, існуючий стан економіки країни та інше). До них можна лише пристосуватися.
Крім того, є фактори зовнішнього середовища, якими підприємство може керувати, наприклад, робота з контрагентами ринку – постачальниками та споживачами. Детальний їх аналіз по товариству “Дятьківці” проведено в другому розділі даної дипломної роботи.
Важливою проблемою є також аналіз внутрішнього функціонування товариства. Такою проблемою, із якою зіштовхується керівництво, буде визначення того, чи володіє товариство внутрішніми силами.































Рис. 11. Система стратегічних цілей ВАТ “Дятьківці”.

Процес, за допомогою якого здійснюється діагноз внутрішніх проблем, називається управлінським обстеженням.
Управлінське обстеження являє собою методичну оцінку функціональних зон підприємства, призначену для виявлення її сильних і слабких сторін.
З метою спрощення в обстеження рекомендується включити такі функції, як маркетинг, фінанси, виробництво, трудові ресурси.
Маркетинг.
При обстеженні функції маркетингу заслуговує на увагу сім загальних областей для аналізу і дослідження:
1. Частка ринку і конкурентоздатність.
2. Розмаїтість і якість асортименту виробів.
3. Ринкова демографічна статистика.
4. Ринкові дослідження і розробки.
5. Перепродажне і післяпродажне обслуговування клієнтів.
6. Ефективний збут, реклама і просування товару.
7. Прибуток.
Фінанси \\ Бухгалтерський облік.
Аналіз фінансового стану може принести користь підприємству і сприяти підвищенню ефективності процесу стратегічного планування. Детальний аналіз фінансового стану може виявити вже наявні і потенційні внутрішні слабості підприємства, а також відносне положення підприємства в порівнянні з його конкурентами. Вивчення фінансової діяльності може відкрити керівництву зони внутрішніх сильних і слабких сторін у довгостроковій перспективі.
Виробництво.
Дуже важливим для тривалого виживання підприємства є безупинний аналіз управління виробництвом. Деякі ключові запитання, на котрі необхідно відповісти в ході обстеження сильних і слабких сторін функції управління виробництвом.
1. Чи може підприємство виробляти продукцію по більш низькій ціні, чим конкуренти ? Якщо ні, то чому ?
2. Який доступ має підприємство до нових матеріалів ? Чи залежимо ми від єдиного постачальника або обмеженої кількості постачальників ?
3. Чи сучасне устаткування, і чи добре воно обслуговується ?
4. Чи розраховані закупівлі на зниження розміру матеріальних запасів і часу реалізації замовлення ? Чи існують адекватні механізми контролю над вхідними матеріалами і вихідними виробами ?
5. Чи схильна продукція підприємства сезонними коливанням попиту, що змушує прибігати до тимчасового звільнення працюючих ? Якщо це так, то як можна виправити дану ситуацію ?
6. Чи може підприємство обслуговувати ті ринки, що не можуть обслуговувати конкуренти ?
7. Чи володіє підприємство ефективною і результативною системою контролю якості ?
8. Наскільки ефективно сплановано і спроектовано процес виробництва? Чи може він бути поліпшений ?
Трудові ресурси.
Джерела більшості проблем в підприємстві можуть бути в остаточному підсумку виявлені в людях. Якщо підприємство має кваліфікованих співробітників і керівників із добре мотивованими цілями, воно в стані визначення різноманітних альтернативних стратегій. У противному випадку варто домагатися поліпшення роботи, тому що дана слабість із найбільшою можливість буде наражати на небезпеку майбутню діяльність організації.
Аналіз внутрішнього середовища товариства “Дятьківці” по найважливіших напрямках його діяльності проведено в 2 розділі даного дипломного дослідження.
На наступному етапі розробки стратегічного розвитку товариства визначаються: визначальна стратегія та система стратегій, що забезпечують реалізацію визначальної стратегії. При цьому обирається визначальна стратегічна модель розвитку підприємства, яка в найбільшій мірі відповідає можливостям цього розвитку.
На основі проведеного економічного та маркетингового дослідження, керівництво та основні служби ВАТ “Дятьківці” дійшли висновку, що в сучасних умовах найбільш доцільною є стратегія “обмежений ріст”. Стратегічною альтернативою, якої притримуються більшість підприємств, є обмежений ріст. Для стратегії обмеженого росту характерно встановлення цілей від досягнутого, скоригованих з урахуванням інфляції. Стратегія обмеженого росту застосовується в зрілих галузях промисловості зі статистичною технологією, коли організація в цілому задоволена своїм становищем, але хоче його удосконалити. Визначальна стратегія конкретизується в стратегіях, що відображають певний напрямок розвитку підприємства. Разом вони утворюють систему конкретних стратегій, що забезпечують реалізацію визначальної стратегії “обмежений ріст”. Ці стратегії мають назву політики підприємства по найбільш важливим напрямкам діяльності підприємства.
По товариству “Дятьківці” цими приоритетними стратегіями обрано:
 “стратегію забезпечення” – що формує систему матеріально-технічного забезпечення підприємства;
 “стратегію виробництва” – що визначає пріоритетні напрямки розвитку виробничо-технологічного процесу;
 “стратегію просування та збуту” – що сприяє створенню найбільш ефективної системи і каналів реалізації продукції;
 “асортиментну стратегію”, що сприяє формуванню найбільш ефективного асортименту виробництва продукції;
 “цінову стратегію”, що є умовою ефективності виробничої та комерційної діяльності та задоволення споживчого попиту.
На рисунку 12 проілюстровано систему пріоритетних стратегій ВАТ “Дятьківці”.

























Рис. 12. Пріоритетні стратегії розвитку ВАТ «Дятьківці».

Після визначення пріоритетних стратегій розвитку доцільно розробити найбільш ефективні шляхи їх реалізації. Для цього слід забезпечити найбільш ефективні організаційні умови, напрямки економічної діяльності, форми фінансово-господарської діяльності.
На цьому наступному етапі товариство “Дятьківці” повинно конкретизувати обрані стратегії у відповідних показниках фінансово-господарської діяльності. Це процес безпосереднього планування, де розробляється система планів підприємства з конкретними показниками діяльності.
Слід визначити, що товариству “Дятьківці” доцільно сформувати:
 стратегічний план (на 2-5 років), в якому відображено конкретизацію стратегічних цілей та стратегій розвитку товариства. В цьому плані може бути обмежене коло найважливіших показників, що обгрунтовані методами прогнозування та проведенням багатоваріантних розрахунків з визначенням оптимального. Тут доцільно визначити очікуваний розмір прибутку, обсяг виробництва та закупівлі, поточні витрати;
 тактичний план (на 1 рік) відображає завдання тактичної політики. Він містить у собі основні показники фінансово-господарської діяльності товариства. Ці показники повинні бути обгрунтованими і реальними, розрахованими в основному економіко-статистичним методом. Показники річного плану є програмою для виконання працівниками товариства, об’єктом порівнянь та аналізу господарської діяльності;
 оперативний план (до 3-х місяців – 1 кварталу) забезпечує цілеспрямовану реалізацію конкретних тактичних завдань. Формується цей план на основі детальної системи показників. При цьому використовуються конкретні методики розрахунку і нормативно-інструктивні матеріали. Оперативний план сприяє виконанню річного і може бути оперативно проаналізований після закінчення терміну його дії.
На заключному етапі проводиться оцінка розробленої стратегії товариства. Вона проводиться по таким основним переметрам, як узгодженість стратегії з зовнішнім середовищем, внутрішня збалансованість стратегії, можливість реалізації стратегії з огляду на наявний ресурсний потенціал підприємства, прийнятний рівень ризику, що пов’язано з реалізацією стратегії та результативність стратегії.
Розробка стратегії діяльності ВАТ “Дятьківці” дозволяє приймати ефективні маркетингові та управлінські рішення у всіх сферах діяльності товариства з тим, щоб реалізувати стратегічну ціль функціонування товариства.
В товаристві “Дятьківці” найбільш проблематичним є напрямок роботи з матеріально-технічного забезпечення. Оскільки в рамках проведеного обмеженого дослідження не представляється можливість провести обгрунтування всіх стратегій, то доцільно буде розробити “стратегію забезпечення”, як найбільш важливу.

Попереднє питання | Змiст |

 

Увага!

1. Всі книги та матеріали належать їх авторам.
2. Призначені для приватного перегляду.
3.Будь-яке комерційне використовування їх категорично заборонене.

 

 


Content-Pro | 2006-2015

Контакти:

317197170