Всього книг:

139

Останнє оновлення:

 2012-02-24 10:46:24

 

Реклама

 




 

 

Наші Друзі

rozvAGA!info - Приколи,фото,дівчата,он-лайн ігри,форум,телепрограма

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підходи до розробки маркетингової стратегії по залученню інвестицій : Висновки

Електронна бібліотека. Художня та наукова література.

 

 

 

Підходи до розробки маркетингової стратегії по залученню інвестицій:Висновки

 

загрузка...

Щоб забезпечити успішне надходження міжнародних інвестицій в Україну потрібно добре знати міжнародний ринок інвестицій, знати що там відбувається, а тому його потрібно вивчати. Такі дослідження є досить дорогими але для фірм, що ризикнули вкласти в них кошти вони обертаються значними вигодами. В перехідний період держава в цій справі повинна господарчим структурам допомогти, звичайно, не пільгами, а через залучення спеціалістів, через систему просвітницьких заходів.
Господарчі структури, які такими дослідженнями не займались, як показала практика стали занадто вразливими в ринкових умовах, припускаються грубих помилок при залученні інвестицій. Іноземні спеціалісти з маркетингу вказують на те, що у міжнародному бізнесі 53 відсотки грубих помилок допускаються саме з маркетингу, 35 відсотків в управління, 12 відсотків в юридичних питаннях та пов’язуються з чисто виробничими проблемами і тільки 1 процент з фінансовими проблемами. (46)
В сучасному міжнародному бізнесі відбулись кардинальні зміни в тому числі і в області міжнародного маркетингу. Ці зміни включають в себе:
1) суттєве зниження ціни на сировину;
2) зниження світового рівня інфляції;
3) прискорене формування глобальних ринків і тенденцій до злиття компаній з метою створення глобальних господарських структур здатних конкурувати в глобальному масштабі;
4) зростання кількості країн, що розвиваються з ринково орієнтованими, потенційно конкурентними економіками;
5) зростання кількості компаній здатних перерости в глобальні з відповідними конкурентними можливостями.
В цих умовах найпершим і найнадійнішим інструментом стимулювання ринкової активності повинен бути економічний інтерес. Держава повинна економічно стимулювати зацікавленість у господарських структур до науково – дослідних та конструкторських розробок, які дають змогу впроваджувати високі технології у виробництво нових товарів та модернізацію традиційних галузей. Тільки вони можуть забезпечити відповідну якість продукції та послуг, екологічну безпеку та ціни, що відповідатимуть купівельній спроможності внутрішнього ринку.
В Україні є потужний промисловий потенціал, здатний створювати досить швидко “кластери” по випуску складної техніки, розпочинаючи від переробки сировини і закінчуючи складною технікою, розрахованою на кінцевого споживача.
Цьому повинен сприяти прийнятий Закон України “Про Національну програму інформатизації” від 4 лютого 1998 року N 74/98-ВР , який визначає загальні засади формування, виконання та коригування Національної програми інформатизації. Сама програма інформатизації визначає стратегію розв\'язання проблеми забезпечення інформаційних потреб та інформаційної підтримки соціально-економічної, екологічної, науково-технічної, оборонної, національно-культурної та іншої діяльності у сферах загальнодержавного значення.
Вона формується виходячи з довгострокових пріоритетів соціально-економічного, науково-технічного, національно-культурного розвитку країни з урахуванням світових напрямів розвитку та досягнень у сфері інформатизації і спрямована на розв\'язання найважливіших загальносуспільних проблем (забезпечення розвитку освіти, науки, культури, охорони довкілля та здоров\'я людини, державного управління, національної безпеки та оборони держави та демократизації суспільства) та створення умов для інтеграції України у світовий інформаційний простір відповідно до сучасних тенденцій інформаційної геополітики, що сприяє зняттю перепон на шляху інвестиційного потоку.
Національна програма інформатизації становить комплекс взаємопов\'язаних окремих завдань (проектів) інформатизації, спрямованих на реалізацію державної політики та пріоритетних напрямів створення сучасної інформаційної інфраструктури України за рахунок концентрації та раціонального використання фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, виробничого і науково-технічного потенціалу держави, а також координації діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і громадян у сфері інформатизації. Така спрямованість програми сама по собі має істотну інвестиційну привабливість.
Головною метою Національної програми інформатизації є створення необхідних умов для забезпечення громадян та суспільства своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого використання інформаційних технологій, забезпечення інформаційної безпеки держави.
Програма спрямована на вирішення таких основних завдань:
підвищення ефективності вітчизняного виробництва на основі широкого використання інформаційних технологій; формуванні та підтримці ринку інформаційних продуктів і послуг; інтеграції України у світовий інформаційний простір.
Таким чином Держава спонукає господарські структури до пошуку своєї ніші в сучасних економічних умовах. Звичайно програма сама по собі не може виконуватись. Державний маркетинг повинен постійно шукати нові засоби стимулювання до інноваційної діяльності, інформування про них. Це якраз той момент, коли значна кількість стимулюючих засобів поступово переростатиме в якість.
Очікувана реформа органів державної влади повинна орієнтуватись на заміну командно-адміністративної системи управління маркетинговими принципами управління з метою виявлення найбільш доцільних макро заходів по стимулюванню інноваційного процесу, який потягне за собою зростання інвестицій.
Можна пропонувати, як стимулюючі засоби, встановлення пільг підприємствам на частку експортованої продукції; ліберальних правил на зароблені валютні кошти при умові, що вони ідуть на розвиток підприємства за рахунок вітчизняного обладнання, якщо воно на внутрішньому ринку випускається або може бути виготовлено; відміну обов’язкових внесків у державний інноваційний фонд з відповідним відрахуванням до власних фондів розвитку. Перелік заходів можна продовжити, головне – їх дієздатність, на, що маркетингові принципи в першу чергу і націлені.
Головним фактором на шляху до таких змін є психологічний фактор, викликаний умовами переходу від командно-адміністративної системи до розвитку ринкових умов та структурною проблемою в політичній системі країни. Ринкові умови вимагають значної перебудови управлінської структури господарських структур з метою стратегічної переоцінки навколишнього середовища, з наступним визначенням нових шляхів економічного розвитку.
Можна навести вдалий приклад реформи державних органів управління в Японії, який складається з квартету державних органів управління економікою і включає в себе: МІТІ (міністерство міжнародної торгівлі і промисловості), банки, торгові фірми, ключові компанії. Така структура забезпечувала тривалий час швидкий рівномірний економічний розвиток Японії. Економічна сила цієї комбінації очевидна: без значних ресурсів Японія стала чемпіоном економічного зростання.
Органи державного управління в Україні повинні приділити особливу увагу захисному бар’єру від зловживань на фондовому ринку, який складається з:

1) існування громадських організацій;
2) прозора структура фондового ринку;
3) структура державних контролюючих органів;
4) законодавче забезпечення;
5) багатопартійність.
Негативними факторами є уже згадувані структури управління, які не пристосовані до ринкових умов господарювання, слабо забезпечені маркетинговою інформацією.
Навіть ТНК, виходячи з своїх глобальних стратегій, при оцінці місцевих ринків враховують поряд з сугубо економічними факторами місцеві особливості, що можливе тільки за умови чітко налагодженої маркетингової системи.
Тому за державної підтримки вираження товарів та послуг через боргові зобов’язання з обов’язковою розробкою маркетингової програми по підтримці таких зобов’язань та страховому забезпеченню підніме авторитет господарської структури; вплине на попит на національну валюту, а також фінансові активи, що є прямою залежністю попиту на товари та послуги з України; зрушить проблему інвестицій та розширить виробництво товарів та надання послуг з метою нарощування експортного виробництва.
Товарне виробництво, що започатковане національним виробником на внутрішньому ринку, за Портером М., може вийти на зовнішній ринок тільки після того як забезпечить сповна внутрішній ринок. На внутрішньому ринку відпрацьовується та вдосконалюється технологія виробництва. І лише потім, по мірі насичення внутрішнього ринку, повинна бути розвинена стратегія, націлена на пошук нових ринків. Прикладом може бути виробництво зернозбиральних комбайнів “Славутич” та “Лан”. Виявилось, що розвиток українських промислових кластерів, в тому числі виробництво зернозбиральних комбайнів, відповідає запропонованій М. Портером моделі. (17) Так, згідно виробленій концепції – на базі кращих зразків іноземних комбайнів створити український комбайн, замість одного було створено два, але технологічно виготовлені обидва недосконало. На вдосконалення технологічного процесу потрібен був деякий час. Вдосконалення відбувалось під тиском іноземних виробників та центральних органів управління державою, вивчення досвіду експлуатації нової техніки в різних регіонах України. Результатом стала експортна експансія української сільськогосподарської техніки в сусідні з Україною області Росії. Такий крок можна розглядати, як вдале стратегічно важливе маркетингове рішення по залученню інвестицій в галузь будування сільськогосподарської техніки. Поряд з цим непотрібно забувати, що кращим інвестором є національний інвестор; він є найкращим помічником у створенні конкурентних товарів.
Одним із шляхів інвестування може бути емісія цільових облігацій, що дасть змогу без допомоги держави забезпечити необхідним інвентарем аграрний сектор.
Іншим прикладом можуть бути транспортні коридори, через які проходитимуть сучасні транзитні шляхи, обладнані сучасними туристичними комплексами за наведеною схемою будівництва індивідуального житла, також за рахунок випуску конвертованих облігацій. Таким чином, транспортна система, як базова, дасть можливість розвиватись іншим галузям. Крім основної мети - виходу економіки з кризи такий проект може стимулювати смак до цінних паперів у основної маси громадян, допоможе розібратись в механізмі його діяльності.

Попереднє питання | Змiст |

 

Увага!

1. Всі книги та матеріали належать їх авторам.
2. Призначені для приватного перегляду.
3.Будь-яке комерційне використовування їх категорично заборонене.

 

 


Content-Pro | 2006-2015

Контакти:

317197170