Всього книг:

139

Останнє оновлення:

 2012-02-24 10:46:24

 

Реклама

 




 

 

Наші Друзі

rozvAGA!info - Приколи,фото,дівчата,он-лайн ігри,форум,телепрограма

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підходи до розробки маркетингової стратегії по залученню інвестицій : Проблема інвестицій в Україні

Електронна бібліотека. Художня та наукова література.

 

 

 

Підходи до розробки маркетингової стратегії по залученню інвестицій:Проблема інвестицій в Україні

 

загрузка...

Після того, як політичною владою було проголошено стратегічним напрямком - розвиток ринкових умов, в Україні створюються нові та розвиваються вже існуючі ринкові структури, вводяться нові терміни. Так, підприємництво в Україні отримало законний статус.
У статтях Закону “Про підприємництво” від 7 лютого 1991 року визначено загальні правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності (підприємництва) громадянами та юридичними особами на території України, встановлюються гарантії свободи підприємництва та його державної підтримки. Так, в статті першій підприємництво в Україні визначається, як самостійна систематична ініціатива, на власний ризик з метою одержання прибутку. В статті п’ятій сформульовано основі принципи підприємницької діяльності, де вказано, що підприємництво здійснюється на таких засадах:
- вільний вибір діяльності;
- залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;
- самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів вироблюваної продукції, встановлення цін відповідно до законодавства;
- вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;
- самостійне здійснення підприємцем - юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
В статті 14 Закону визначено яким чином здійснюється державна підтримка підприємництва. Де сказано, що з метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва держава:
- стимулює за допомогою економічних важелів (цільових субсидій, податкових пільг тощо) модернізацію технології, інноваційну діяльність, освоєння нових видів продукції та послуг;
- надає підприємцям цільові кредити;
- подає підприємцям інші види допомоги.
В статті 15 викладено, яким чином здійснюється державне регулювання підприємництва, де вказано:
- держава законодавчо забезпечує свободу конкуренції між підприємцями, захищає споживачів від проявів несумлінної конкуренції та монополізму в будь-яких сферах підприємницької діяльності;
- органи державного управління будують свої відносини з підприємцями, використовуючи:
- податкову та фінансово-кредитну політику, включаючи встановлення ставок податків і процентів по державних кредитах; податкових пільг; цін і правил ціноутворення; цільових дотацій; валютного курсу; розмірів економічних санкцій;
- державне майно і систему резервів, ліцензії, концесії, лізинг, соціальні, екологічні та інші норми і нормативи;
-науково-технічні, економічні та соціальні республіканські й регіональні програми;
- договори на виконання робіт і поставок для державних потреб;
- втручання державних органів у господарську діяльність підприємців не допускається, якщо вона не зачіпає передбачених законодавством України прав державних органів, що здійснюють контроль за діяльністю підприємців.
Цим Законом не допускається прийняття державними органами актів, які визначають привілейоване становище суб\'єктів підприємницької діяльності однієї з форм власності щодо суб\'єктів підприємницької діяльності інших форм власності.
Таким чином держава ввела ринкові правила гри в межах свого законодавчого поля. Ставить за мету трансформувати свої командно-адміністративні функції в управлінні економікою в соціально-ринкові. Така трансформація передбачає зосередження уваги державних органів на проблемах - безпеки, соціального забезпечення та інше. Кризові умови в економіці тісно переплились з проблемами трансформації, що викликало значну проблему пов’язану з дефіцитом бюджету, та ростом заборгованості у заробітній платі в бюджетних організаціях і соціальних виплатах. Тому, держава, як специфічна господарська структура шукає та впроваджує нові схеми розрахунків, які є сурогатом безготівкових та натуральних розрахунків. Таким чином державні органи здекларувавши своєю стратегічною метою побудову соціально-ринкових умов, не можуть бути поза ринкових умов. Інша справа, що внутрішні ринкові умови не відповідають сучасним вимогам. Над ними все ще домінують командно-адміністративні структури. Маркетинг досліджуючи ринкові умови не може залишити цей момент поза увагою.
Криза, що уже дев’ять років впливає на стан української економіки висунула на перше місце фінансову проблему, якої за часів СРСР Україна не знала. Однією із складових цієї загальної проблеми сьогодні є інвестування структурної перебудови, але з іншого боку її можна розглядати, як проблему внутрішньої реструктиразії господарчих структур.
Україна для іноземного капіталу є одним з багатьох регіональних ринків, куди можна вкласти капітал. Тож чи надійдуть інвестиції на український ринок залежить від рівня його привабливості для іноземних інвесторів. Щоб визначити привабливі та непривабливі сторони українського ринку потрібно проаналізувати всі ключові моменти, що впливають на процес інвестування.
Найпершими інформаційними джерелами про доступність ринку є міжнародні економічні журнали, що періодично публікують рейтинги інвестиційного клімату (Fortune, The Economist); до авторитетних експертних агентств відносять - Moody’s, Standart and Poor, IBCA; визнаними в світі рейтинговими системами оцінок інвестиційного клімату вважаються Institutional Investor, Euromoney та BERI (Business Environment Risk Index). (5)
На рішення міжнародних інвесторів впливають повідомлення компетентних міжнародних рейтингових агентств. Наприклад, в лютому 1998 року Mood’s присвоїло Україні кредитний рейтинг В2 - по урядовим облігаціям номінованих в іноземній валюті, і В3 - по валютним депозитам в українських банках. А вже в серпні 1998 року це агентство повідомило, що кредитний рейтинг України може бути знижено якщо і далі буде зменшуватись валютний резерв Національного банку. Рішення буде прийнято в залежності від погашення зовнішнього займу в розмірі 450 млн. доларів.
Таким чином, державні макропоказники є індикатором для інвесторів стану внутрішнього ринку. Наступною загальною проблемою, яка має значний вплив на інвестиційний клімат, є платоспроможність держави. З лютого по липень 1998 року валютні резерви НБУ знизились на 718 млн. доларів (з 2053 млн. доларів до 1771 млн. доларів). Державний зовнішній борг України на 1 липня 1998 року склав 10721 млн. доларів. На 1 січня 1998 року борг складав 9560 млн. За перші 5 місяців 1998 року Україна виплатила по іноземним кредитам 290 млн. доларів і залучила нових кредитів на 1070 млн. доларів. За прогнозом виплати уряду по зовнішньому боргу в 1999 році складатимуть 1256 млн. доларів, виплати НБУ по обслуговуванню і погашенню кредитів МВФ - 640,1 млн. доларів. Загальна сума виплат по зовнішньому боргу в 1999 році зросте на 1102-1556 млн. доларів. (15 С.11) Тоді, як у 1997 році зовнішній борг України оцінювався більш як в 10 млрд. доларів США. (5)
Займи роблять всі розвинені країни. Наприклад, в Ізраїлі сума всіх дефіцитів за роки існування країни досягла – 100 млрд. доларів США. І в той же час спеціалісти визнають, що економіка Ізраїлю стабільна. (21, С.101.) Це свідчить, що для підтримки стабільності ринку ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики) потрібно додержуватись правил бюджетного планування та управління фінансовими потоками в умовах ринкових відносин.
В державах з розвиненою економікою існує ціла система інститутів (наглядових рад або комітетів), які сприяють запобіганню кризових явищ. Створення такої демократичної системи в Україні практично розпочалось. В Україні вже існує по деяким даним майже 3000 громадських організацій, нажаль, вони мало чисельні. В країні, на сьогодні, дуже низька загальна суспільна активність та недостатнє інформативне забезпечення населення. В той час, як в демократичному суспільстві громадські організації, не маючи влади, створюють інформативний тиск і таким чином впливають на суспільне відношення до господарських структур з метою утримати господарські структури в правовому полі, не дати їм можливості працювати тільки в своїх корпоративних інтересах. Виходячи з цього ми повинні враховувати всі складові економічної науки.
Наступним чинником, що впливає на інвестиційний потік, є нерівномірність розміщення економічного потенціалу (наприклад, на Донецьку, Дніпропетровську, Київську, Харківську і Луганську області припадає близько 50% національного доходу, а на інші області – в середньому лише по 2-3%), що позначається на інвестиційних надходженнях в регіони (через суттєві соціально-економічні диспропорції) й обумовлює негативний вплив не тільки на розмір інвестицій, а й на структуру експорту та зовнішньоекономічні зв’язки у цілому. Відсутність інвестицій не дозволила в багатьох областях реалізувати експортний потенціал у сферах, що є пріоритетними для України, – розвитку міжнародних транспортних систем та розвитку комунікаційних інфраструктур.
За деякими даними, щоб рівень розвитку української економіки зрівнявся з розвиненими західними країнами потрібно за 4-5 років вкласти в Україну біля 40-45 млрд. доларів. За статистичними даними очікувати такого інвестиційного потоку сьогодні нереально.
Загалом обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну був в 10 разів менший, ніж в Угорщину, і в 6,5 раз менший, ніж у Польщу. (2, С. 40 )
Україна по рівню інвестиційного ризику в 1992 році займала 138-е місце у загальносвітовому рейтингу, хоча серед колишніх республік СРСР була найпривабливішою (BERI), то у 1994 р. відповідно 7 та 147 місця, в 1996 році вона була на 135-му місці серед 178 представлених країн. В цьому ж році рейтинг Institutional Investor позиціонував Україну на 111-му місці, серед 135 країн, з тенденцією до подальшого пониження. (5) Коливання інвестиційного рейтингу для України має велике значення в тому плані, що, такі рейтинги проводяться не один рік, мають відповідний авторитет та вплив на міжнародному інвестиційному ринку, їм міжнародні інвестори довіряють і враховують при прийнятті своїх рішень.
Іншим прикладом експертної оцінки можна навести оцінку політичної стабільності та інших факторів, що проводить “Сентрал юропієн економік ревю” (стабільність цін і національної валюти, хід приватизації, розвиток інфраструктури і торгівлі, законодавча база, природні ресурси, продуктивність виробництва, економічне зростання) серед 26-ти країн з перехідною економікою в 1995 р., позиціонувала Україну на 15 місці із 4,4 балами за 10 бальною системою оцінки. У 1997 р. Україна вже посідала 18 місце з середнім показником у 3,4 бали (Чехія - 8,3, Таджикистан - 1,4).
Рейтинги вказують на загальний низький рівень інвестиційної привабливості України та стабільність такої тенденції.
Таку непривабливість можна пояснити тим, що Україна є новим учасником міжнародного ринку інвестицій, на якому в конкурентній боротьбі вона повинна ще довести свою надійність та привабливість. Тому погіршення рейтингу України на фоні поліпшення інвестиційних рейтингів, особливо центральноєвропейських країн, безпосередніх конкурентів України (Чехії, Словаччини, Угорщини, Польщі, Словенії, Естонії, Румунії, Латвії, Литви) є хоч і суб’єктивною оцінкою, але інколи стає вирішальним негативним фактором при прийнятті інвестиційного рішення.
До не привабливих факторів нашого ринку відносно міжнародних інвестицій потрібно віднести і інформаційну закритість господарських структур. Потенційний солідний інвестор завжди виявить бажання досконало проаналізувати фінансові звіти господарської структури в яку він виявив бажання вкласти кошти. Аналізувати він може за різними методиками, найголовнішими з яких є:
1. Обчислення різноманітних відносних показників – коефіцієнтів (ratio analysis)
2. Визначення питомої ваги окремих статей фінансових звітів – вертикальний аналіз (vertical analysis).
3. Порівняння абсолютних та відносних показників.
Наприклад, американські економісти Е. Брігхем та Л. Гапенські у книзі “Фінансовий менеджмент. Теорія та практика” аналізують діяльність фірми “Дюпон” на основі 15 показників, котрі поділені на 5 груп. (28, С.143.) Ось ці показники:
І. Ліквідність
1. Поточний коефіцієнт
2. Коефіцієнт критичної оцінки
ІІ. Управління активами
3. Оборотність матеріальних запасів
4. Пересічний період інкасації дебіторської заборгованості
5. Оборотність постійних активів
6. Оборотність усіх активів
ІІІ. Управління пасивами
7. Заборгованість кредиторам
8. Покриття відсотків по облігаціях надходженнями
9. Покриття платежів по довгострокових пасивах
IV. Прибутковість
10. Прибутковість продажів
11. Головний коефіцієнт прибутковості
12. Прибутковість усіх активів
13. Прибутковість звичайних акцій
V. Ринкова вартість акцій
14. Співвідношення ціни та дохідності акцій
15. Співвідношення ринкової та балансової ціни акцій.
Витримати такий екзамен на отримання міжнародних інвестицій дуже важко і не кожна українська господарська структура наважиться на такий крок.
Поліпшити інвестиційний рейтинг України можна за рахунок комплексного підходу, особливо за рахунок розвитку маркетингових структур. Цією проблемою повинні опікатись не тільки господарські структури, а й органи державної влади, як специфічного господарюючого суб’єкта.
При всіх негативних факторах, що позиціонують Україну як країну підвищеного інвестиційного ризику, найбільше інвестицій в Україну надійшло з США (19% від загального обсягу), з Німеччини (відповідно 16,1%), з Росії (7,9%), Великобританії (6,8%), Нідерландів (5,9%) і Кіпру (5,7%). Найбільшу інвестиційну привабливість мають такі галузі, як внутрішня торгівля (понад 25% усіх інвестицій), харчова промисловість (12,6%), машинобудування і металообробка (11,8%), транспорт і зв’язок (3,7%), будівництво і промисловість будівельних матеріалів (3,7%), хімічна і нафтохімічна промисловість (3,4%). Обсяг інвестицій з України був в 1996 році в 10 разів меншим від обсягу інвестицій до України. (2, С. 40)
Основними формами надходжень інвестицій в Україну були внески у формі рухомого і нерухомого майна (62,9%- біля 65%) і грошові внески (біля 29%-32%). ( 5; 2, С. 40)
За регіональною привабливістю для інвестицій, як і раніше, лідирує Київ (40% усіх іноземних інвестицій). Далі йдуть Одеська (9,2%), Дніпропетровська (7,5%) і Донецька (6,4%) області. (2, С. 40) За І півріччя 1997 р. інвестиції здійснено в 4669 підприємства (головним чином СП). (2, С.40)
Динаміка іноземного інвестування в економіку України є досить високою (рис.1), але іноземні можливості інвестування ще вищі. (5) Так, накопичені міжнародні інвестиційні ресурси на 1990 р. становили більш ніж 33 трлн. доларів США і мали таку структуру: облігації - 53,8%, акції - 37,2%, еквіваленти грошей - 4,7%, нерухомість - 4,2%, ризиковий капітал - 0,1%. (35, С. 926-927)

Рис. 1 Динаміка іноземних інвестицій в Україну та інвестиції з України (тис. доларів США)

Виходячи з вище наведених даних українська економіка не вичерпала всіх своїх можливостей по залученню іноземних інвестицій, тому потрібна дійова скоординована програма під егідою держави по їх залученню.

Попереднє питання | Змiст | Наступне питання

 

Увага!

1. Всі книги та матеріали належать їх авторам.
2. Призначені для приватного перегляду.
3.Будь-яке комерційне використовування їх категорично заборонене.

 

 


Content-Pro | 2006-2015

Контакти:

317197170