Всього книг:

139

Останнє оновлення:

 2012-02-24 10:46:24

 

Реклама

 




 

 

Наші Друзі

rozvAGA!info - Приколи,фото,дівчата,он-лайн ігри,форум,телепрограма

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фінансовий менеджмент (КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ) : УПРАВЛІННЯ ПОЗАОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ

Електронна бібліотека. Художня та наукова література.

 

 

 

Фінансовий менеджмент (КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ):УПРАВЛІННЯ ПОЗАОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ

 

загрузка...

5.1. Політика управління позаоборотними активами
З позицій фінансового менеджменту ця класифікація будується по наступних основних ознаках.
1. По функціональних видах
а) Основні засоби б) Нематеріальні активи. в) Незавершені капітальні вкладення. г) Устаткування, призначене до монтажу. д) Довгострокові фінансові Вкладення. Вони характеризують усі придбані підприємством фінансові інструменти інвестування з терміном їхнього використання більш одного року поза залежністю від розміру їхньої вартості.
2. По характері обслуговування окремих видів діяльності підприємства а) Позаоборотні активи, що обслуговують операційну діяльність (операційні Позаоборотні активи). б) Позаоборотні активи, що обслуговують інвестиційну діяльність (інвестиційні позаоборотні активи). в) Позаоборотні активи, що задовольняють соціальні потреби персоналу (невиробничі позаоборотні активи)
3. По характері володіння а) Власні позаоборотні активи б) Орендовані позаоборотні активи.
4. По формах заставного забезпечення кредиту й особливостям страхування а) Спонукувані позаоборотні активи. б) Нерухомі позаоборотні активи.
Особливості управління операційними позаоборотними активами значною мірою визначаються специфікою циклу їхнього вартісного кругообігу. З урахуванням особливостей циклу вартісного кругообігу операційних позаоборотних активів будується процес управління цими видами довгострокових активів підприємства. Незважаючи на різноманіття складу операційних позаоборотних активів по окремих видах і групам, ціль фінансового менеджменту в цій області відносно проста — забезпечити своєчасне відновлення і підвищення ефективності використання операційних позаоборотних активів. З урахуванням цієї мети формується політика управління операційними позаоборотними активами підприємства.
Політика управління операційними позаоборотними активами являє собою частина загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає у фінансовому забезпеченні своєчасного їхнього відновлення і високої ефективності використання.
Політика управління операційними позаоборотними активами підприємства формується по наступних основних етапах
1. Аналіз операційних позаоборотних активів підприємства в попередньому періоді. Цей аналіз проводиться з метою вивчення динаміки загального їхнього обсягу і складу, ступеня їхньої придатності, інтенсивності відновлення й ефективності використання.
2. Оптимізація загального обсягу і складу операційних позаоборотних активів підприємства.
Принципова формула для визначення необхідного загального обсягу операційних позаоборотних активів підприємства в майбутньому періоді має такий вигляд:
ОПова=(ОВАк-ОВАнп)х(1 + ДКИв)х(1 + ДКИм)х(1 + ДОРп),
де ОПова—общая потреба підприємства в операційних позаоборотних активах у майбутньому періоді; ОВАК — вартість використовуваних підприємством операційних позаоборотних активів на кінець звітного періоду; ОВАНП — вартість операційних позаоборотних активів підприємства, не приймаючої особистої участі у виробничому процесі, на кінець звітного періоду; ДКИВ — планований приріст коефіцієнта використання операційних позаоборотних активів у часі; ДКИМ — планований приріст коефіцієнта використання операційних позаоборотних активів по потужності; ДОРП — планований темп приросту обсягу реалізації продукції, виражений десятковим дробом.
Приклад: Визначити необхідний обсяг операційних Позаоборотних активів підприємства на майбутній період виходячи з наступних даних: вартість операційних позаоборотних активів підприємства на кінець звітного періоду склала 150 тис. усл. ден. eg.; із загальної вартості операційних позаоборотних активів підприємства окремі види активів на загальну суму 10 тис. усл. ден. eg. не приймали в звітному періоді особистої участі у виробничому процесі; у планованому періоді за рахунок збільшення змінності роботи підприємства коефіцієнт використання операційних позаоборотних активів у часі з 0,7 збільшиться до 0,8; за рахунок намічуваного більш продуктивного використання основних видів устаткування загальний коефіцієнт використання операційних позаоборотних активів по потужності зросте в майбутньому періоді на 0,1; планований темп приросту обсягу реалізації продукції складає 20%.
Підставляючи зазначені показники у вищенаведену формулу, одержимо:
ОПова = (150-10)х(1 + 0,1)*(1 +0,1)х(1 +0,2) =203 тис. усл. ден. eg.
По зазначеній принциповій формулі може бути розрахований також необхідний обсяг операційних позаоборотних активів у розрізі окремих їхніх видів і елементів, що дозволяє оптимізувати їхній вартісної склад у рамках загальної потреби.
3. Забезпечення своєчасного відновлення операційних позаоборотних активів підприємства
4. Забезпечення ефективного використання операційних позаоборотних активів підприємства.
5. Формування принципів і оптимізація структури джерел фінансування операційних позаоборотних активів.
5.2. Управління фінансуванням позаоборотних активів
Фінансування відновлення операційних позаоборотних активів у цілому зводиться до двох варіантів. Перший з них ґрунтується на тім, що весь обсяг відновлення цих активів фінансується за рахунок власного капіталу. Другий з них заснований на змішаному фінансуванні відновлення операційних позаоборотних активів за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу.
У процесі фінансування відновлення окремих видів операційних позаоборотних активів однієї з найбільш складних задач фінансового менеджменту є вибір альтернативного варіанта — придбання цих активів у власність або їхню оренду.
Оперативний лізинг (оренда) являє собою господарську операцію, що передбачає передачу орендареві права користування основними засобами, що належать орендодавцеві, на термін, що не перевищує їхньої повної амортизації, з обов\'язковим їхнім поверненням власникові після закінчення терміну дії лізингової угоди. Передані в оперативний лізинг основні засоби залишаються на балансі орендодавця.
Фінансовий лізинг (оренда) являє собою господарську операцію, що передбачає придбання орендодавцем за замовленням орендаря основних засобів з подальшою передачею їх у користування орендаря на термін, що не перевищує періоду повної їхньої амортизації, з обов\'язковою наступною передачею права власності на ці основні засоби орендареві, фінансовий лізинг розглядається як один з видів фінансового кредиту. Основні засоби, передані у фінансовий лізинг, включаються до складу основних засобів орендаря.
Поворотний лізинг (оренда) являє собою господарську операцію підприємства, що передбачає продаж основних засобів фінансовому інститутові (банкові, страхової компанії і т.п.) з одночасним зворотним одержанням цих основних засобів підприємством в оперативний або фінансовий лізинг. У результаті цієї операції підприємство дістає фінансові кошти, що воно може використовувати на інші мети.
Ефективність грошових потоків порівнюється в дійсній вартості по таких основних варіантах рішень: 1. Придбання обновлюваних активів у власність за рахунок власних фінансових ресурсів. 2. Придбання обновлюваних активів у власність за рахунок довгострокового банківського кредиту. 3. Оренда (лізинг) активів, що підлягають відновленню.
Основу грошового потоку придбання активу у власність за рахунок власних фінансових ресурсів складають витрати по його покупці, тобто ринкова ціна активу. Ці витрати здійснюються при покупці активу і тому не вимагають приведення до дійсної вартості.
Основу грошового потоку придбання активу У власність за рахунок довгострокового банківського кредиту складають відсоток за користування кредитом і загальною його сумою, що підлягає поверненню при погашенні. Розрахунок загальної суми цього грошового потоку в дійсній вартості здійснюється по наступній формулі:

де ДПКН— сума грошового потоку по довгостроковому банківському кредиті, приведена до дійсної вартості; ПК— сума відсотка, що сплачується, за кредит відповідно до річної його ставки; СК — сума отриманого кредиту, що підлягає погашенню наприкінці кредитного періоду; Нп— ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом; /— річна ставка відсотка за довгостроковий кредит, виражений десятковим дробом; п — кількість інтервалів, по яких здійснюється розрахунок процентних платежів, у загальному обумовленому періоді часу.
Основу грошового потоку оренди (лізингу) активу складають авансовий лізинговий платіж (якщо він обговорений умовами лізингової угоди) і регулярні лізингові платежі (орендна плата) за використання активу. Розрахунок загальної суми цього грошового потоку в дійсній вартості здійснюється по наступній формулі:

де ДПЛН — сума грошового потоку по лізингу (оренді) активу, приведена до дійсної вартості; АПЛ — сума авансового лізингового платежу, передбаченого умовами лізингової угоди; ЛП— річна сума регулярного лізингового платежу за використання орендованого активу; Нп— ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом; /\'— середньорічна ставка позичкового відсотка на ринку капіталу (середня ставка відсотка по довгостроковому кредиті), виражена десятковим дробом; п— кількість інтервалів, по яких здійснюється розрахунок процентних платежів, у загальному обумовленому періоді часу.
У розрахункових алгоритмах суми грошових потоків усіх видів, приведених вище, вартість обновлюваного активу передбачається до повного списання наприкінці терміну його використання. Якщо після передбаченого терміну використання активу, узятого в оренду на умовах фінансового лізингу або придбаного у власність, він має ліквідаційну вартість, прогнозована її сума віднімається з грошового потоку. Розрахунок цієї суми, що віднімається, ліквідаційної вартості здійснюється по наступній формулі:

де ДПЛС— додатковий грошовий потік за рахунок реалізації активу по ліквідаційній вартості (після передбаченого терміну його використання), приведений до дійсної вартості; ЛС— прогнозована ліквідаційна вартість активу (після передбаченого терміну його використання); /— середньорічна ставка позичкового відсотка на ринку капіталу (середня ставка відсотка по довгостроковому кредиті), виражена десятковим дробом; п — кількість інтервалів, по яких здійснюється розрахунок процентних платежів, у загальному обумовленому періоді часу.
Приклад: Порівняти ефективність фінансування відновлення активу при наступних умовах: вартість активу — 60 тис. усл. ден. eg.; термін експлуатації активу — 5 років; авансовий лізинговий платіж передбачений у сумі 5% і складає 3 тис. усл. ден. eg.; регулярний лізинговий платіж за використання активу складає 20 тис. усл. ден. eg. у рік; ліквідаційна вартість активу після передбаченого терміну його використання прогнозується в сумі 10 тис. усл. ден. eg. ставка податку на прибуток складає 30%; середня ставка відсотка по довгостроковому банківському кредиті складає 15% у рік.
Виходячи з приведених даних, дійсна вартість грошового потоку складе:
1) при придбанні активу у власність за рахунок власних фінансових ресурсів:

2) при придбанні активу у власність за рахунок довгострокового банківського кредиту:

3) при оренді (лізингу) активу:

Зіставляючи результати розрахунку можна побачити, що найменшої є дійсна вартість грошового потоку при лізингу: 45,0 < 46,0 < 55,0. Це означає, що найбільш ефективною формою фінансування відновлення даного активу є його оренда на умовах фінансового лізингу.

Попереднє питання | Змiст | Наступне питання

 

Увага!

1. Всі книги та матеріали належать їх авторам.
2. Призначені для приватного перегляду.
3.Будь-яке комерційне використовування їх категорично заборонене.

 

 


Content-Pro | 2006-2015

Контакти:

317197170