Всього книг:

139

Останнє оновлення:

 2012-02-24 10:46:24

 

Реклама

 




 

 

Наші Друзі

rozvAGA!info - Приколи,фото,дівчата,он-лайн ігри,форум,телепрограма

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В.П. НАГРЕБЕЛЬНИЙ - ФІНАНСОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ : МIСЦЕ ФІНАНСОВОГО ПРАВА В СИСТЕМІ ПРАВА УКРАЇНИ

Електронна бібліотека. Художня та наукова література.

 

 

 

В.П. НАГРЕБЕЛЬНИЙ - ФІНАНСОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ:МIСЦЕ ФІНАНСОВОГО ПРАВА В СИСТЕМІ ПРАВА УКРАЇНИ

 

загрузка...

Загальновизнаним є те, що право є особливою формою соціального регулювання, що має певне цільове спрямування. Однією з основних цілей права є сприяння досягненню діалектичної взаємодії об’єктивно обумовлених соціальних інтересів (як приватних, так і публічних) у процесі їх реалізації у будь-якій формі соціальної взаємодії. Такою формою соціальної взаємодії може виступати держава, тобто йдеться про існування державно-організованого суспільства. Правові норми в свою чергу, є засобами реалізації соціальних цілей.
Право слід розглядати як систему, тобто як багатогранне правове явище, що складається з неоднакових за своїм змістом та обсягом структурних елементів. Саме такі структурні елементи, починаючи з норм права, які, в свою чергу, утворюють інститути та галузі права, і створюють систему права як цілісне явище. Поділ системи на окремі складові структурні елементи пояснюється значним різномаїттям суспільних відносин, які вона відображає і регулює.
Система українського права складається з галузей, кожна з яких розповсюджується на особливий вид суспільних відносин, які потребують відповідного правового регулювання. Рух грошових коштів регулюється комплексом правових галузей, що входять у систему права. Кожна галузь права визначає свій аспект, відмежовуючи групу однорідних правових відносин, до яких застосовується специфічний галузевий метод регулювання. Як вірно зазначає М.П. Кучерявенко, фінансове право, беручи участь у цьому згідно зв своїм предметом і методом, не виключає формування стійких зв’язків з іншими галузями права, що стосуються у тому чи іншому сенсі публічних грошових фондів. Явище, яке вимагає всебічного правового регулювання, припискає сполучення двох суперечливих процесів. З обного боку, необхідно розкласти його на складові, що повинні бути у сфері уваги окремих галузей права, які регулюють певні відносини своїми специфічними методами. З іншого – важливо спів ставити, з’єднати окремі режими правового регулювання у єдиний процес, визначити і узгодити межі стику окремих галузей права.
В юридичній літературі висловлювалися сумніви щодо самостійності фінансового права як галузі в системі права. Наприклад, стверджувалося, що воно є складовою частиною державного та адміністративного права, або тільки адміністративного. В дискусіях з цього приводу було спростовано зазначені твердження. Головним аргументом, що підтверджує галузеву належність фінансового права, стало обґрунтування наявності у фінансового права специфіки в предметі й методі правового регулювання, що потрібно для виділення сукупності юридичних норм у галузь права. Слід зазначити, що фінансове право як самостійна галузь права існувало ще у дореволюційній Росії, але і тоді це питання також дискутувалося в юридичній літературі.
Питання щодо фінансового права як самостійної галузі права були дискусійними і за радянських часів. Вважається, що це питання було остаточно вирішено наприкінці 60-років – початку 70-років після тривалих дискусій. Так, ще на початку 50-х років Р.О. Халфіна зазначала, що фінансове право виділилося з конституційного та адміністративного права і є самостійною галуззю права. Точку зору щодо самостійності галузі фінансового права поділяють і інші вчені: Л.К. Воронова, М.А. Гуревич, Н.І. Хімічева та інші.
Розмаїття якісно відмінних між собою видів суспільних відносин є об'єктивною основою існування розмаїття видів правовідносин. Правові норми, врегульовуючи ці відносини і доповнювані відповідними методами правового регулювання, створюють систему галузей права. Ці галузі, що є крупними самостійними блоками правової системи в цілому, тісно взаємодіють між собою та взаємодоповнюють одна одну. Останнє зумовлено тим, що якісно відмінні між собою види суспільних відносин перебувають у діалектичній єдності, їх співвідношення між собою і межі з часом змінюються. Звідси і з'являється іноді ілюзія, що предмет тієї чи іншої галузі права немов би розмивається, поглинається предметами інших, перш за все сусідніх галузей права. З огляду на все це, в силу цілої низки обставин найбільш проблемним є фінансове право.
Якiснi вiдмiнностi та специфiка предмету фiнансового права, своєрiднiсть його методiв бiльше i повнiше виявляються при їх спiвставленнi i вiдмежуваннi вiд предметiв i методiв iнших галузей права, тобто при визначеннi мiсця фiнансового права в системi права. При цьому, слiд мати на увазi те, що фiнансово-правовi iнститути безпосередньо пов'язанi із дiяльнiстю держави по створенню, розподiлу i використанню централiзованих i децентралiзованих грошових фондiв.
Фінансове право має свій предмет правового регулювання, який не властивий іншим галузям права, а саме: суспільні фінансові відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності держави та її адміністративно-територіальних утворень. Ці відносини відрізняються специфікою змісту й цілеспрямованості, формами прояву. Для відносин, які входять до предмета цієї галузі права, властивим є наявність зв'язку з функціями зі створення, розподілу та використанню державних та місцевих грошових фондів, а також контроль за цими процесами. Такий зміст предмету фінансового права зумовлює й особливості його методів регулювання, тобто прийомів, способів, засобів юридичного впливу на поведінку учасників фінансових відносин, на характер взаємозв'язків між ними.
У зв'язку з тим, що фінансове право розповсюджується на одну з областей діяльності держави, воно тісно стикається з конституційним та адміністративним правом, які охоплюють своїм впливом організацію та діяльність держави в цілому. Конституційне право закріплює основи організації й діяльності представницьких та виконавчих органів влади. Адміністративне право регулює суспільні відносини у сфері державного управління, здійснюваного органами виконавчої влади. Норми фінансового права регулюють ці обидва види державної діяльності, оскільки фінансова діяльність здійснюється цими органами.
Конституцiйне право регулює основнi питання соцiально-економiчної системи i полiтичної органiзацiї суспiльства, принципи дiяльностi держави i її органiв у всiх галузях, у тому числі, i у галузi фiнансiв. Форма державного устрою, розподiл у державi влади, участь народу в управлiннi державою, спiввiдношення державної влади i мiсцевого самоврядування - усе це впливає на форми фiнансової дiяльностi. Норми фiнансового права конкретизують положення конституційно-правових норм i забезпечують формування i витрачання державних централiзованих i децентралiзованих фондiв коштiв.
Конституцiйне право мiстить також норми, що мають пряме вiдношення до фiнансового права. До них вiдносяться норми, що закрiплюють основи органiзацiї фiнансової дiяльностi держави (ст.85,92 Конституцiї України).
Вважається, що конституційне право є системоутворюючою галуззю права, правові норми якого визначають коло первинних суб’єктів права та їх правовий статус. Це обумовлено тим, що ще до того, як суспільні відносини отримають здатність відчувати правовий вплив, необхідно взагалі окреслити коло можливих суб’єктів права і визначити їх правове положення. Зазначену функцію і виконують норми конституційного права.
Дiяльнiсть по формуванню, розподiлу i використанню фiнансових ресурсiв держави є за своїм характером управлiнською, а тому фiнансове право пов'язане iз адмiнiстративним. Адмiнiстративне право визначає основнi принципи державного управлiння, повноваження органiв виконавчої влади на видання управлiнських актiв, в тому числi i органiв спецiального управлiння фiнансами держави, закрiплює структуру цих органiв, органiзацiйнi форми їх дiяльностi, порядок призначення i звiльнення посадових осiб, закрiплює їх права i обов'язки. Спираючись на норми i принципи адмiнiстративного права, фiнансове право регулює тi вiдносини, якi безпосередньо пов'язанi із виконанням цими органами функцiй по збиранню, розподiлу i використанню фiнансових ресурсiв держави, контролю за їх цiльовим витрачанням. Тобто фiнансове право регулює вiдносини, що виникають iз фiнансової дiяльностi держави. Для iснування держави, виконання нею своїх завдань i функцiй, в тому числi i адмiнiстративних, їй необхiднi певнi суми грошових коштiв. Фiнансове право регулює їх акумуляцiю i використання, забезпечуючи тим самим виконання державою свого призначення.
Адміністративне право є методоутворюючою галуззю права, метод правового регулювання якої застосовується рядом предметних галузей права, в тому числі й фінансовим правом.
Фiнансове право має зв'язок i із цивiльним правом, оскiльки до предмета цивільного права серед багатьох майнових відносин входять і грошовi вiдносини. Крім того, деякі органи державного управління спеціальної компетенції, водночас є господарськими організаціями, наприклад, Національний банк України, водночас є господарською організацією – юридичною особою, що діє на комерційних засадах. Між цими органами, з одного боку, і підприємствами, установами, організаціями й громадянами, із другого, виникають відносини на підставі договорів. Для таких відносин характерною ознакою є добровільність, рівність і відокремленість сторін, відсутність переходу права власності від одного суб'єкта до іншого, і тому до предмета фінансово-правового регулювання вони не входять. Норми фінансового права в даному випадку встановлюють порядок мобілізації грошових коштів в розпорядження держави державними органами, зокрема, фінансово-кредитними, джерела фінансово-кредитних ресурсів, порядок планування процесу утворення й розподілу створюваних ними грошових коштів, способи проведення контролю за фінансовою діяльністю організацій тощо. У всіх цих випадках ці органи наділені владними повноваженнями, які необхідні для виконання їхніх функцій.
Фінансове право пов'язане і з іншими галузями права Однак із розглянутими вище галузями йогозв'язок є найбільш тісним. Воно межує з трудовим правом i правом соцiального забезпечення, в частині що стосується регулювання вiдносин із приводу утворення i витрачання Пенсiйного фонду та соцiальних фондiв. За порушення норм фiнансового законодавства передбачено адмiнiстративну та кримiнальну вiдповiдальнiсть. Порядок провадження у кримiнальних справах регулюється нормами кримiнально-процесуального права.

Попереднє питання | Змiст | Наступне питання

 

Увага!

1. Всі книги та матеріали належать їх авторам.
2. Призначені для приватного перегляду.
3.Будь-яке комерційне використовування їх категорично заборонене.

 

 


Content-Pro | 2006-2015

Контакти:

317197170